Методичні рекомендації

Рекомендації 2018-2019 н.р.,

в яких враховано діючі нормативні документи та зміни до них.

                 Діючими   у 2018-2019навчальному році є такі  нормативні документи:

·        Лист МОН України від 03.07.2018 № 1/9-415 "Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році"

·        Наказ МОН України від 03.06.2008 № 496 "Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

·        Інструкція з ведення журналу обліку теоретичного навчання учнів професійно – технічних навчальних закладів ( Наказ МОН України від 26.-1.2011р. № 59)

·        Лист МОН України від 03.07.2018 № 1/9-415 "Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році"

·        Лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2018 № 1/9-415 «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році».

·        Пояснювальні записки до діючих програм у 2018-2019 навчальному році з навчальних предметів.

·        Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І—ПІ ступенів, затверджена наказом МОН України від 23.06.2000 № 240;

• Інструкція з ведення класного журналу учнів 5—11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН № 496 України від 03.06.2008;
• Наказ МОН від  05.2011    № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності»; 
• Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах (Лист МОНУ від 27.12.2000р. № 1/9-529);
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти від 13.04.2011 №329, зареєстровано в юстиції 11.05.2011 №566/19304;
• Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (Наказ МОНУ від 21.08.2013 №1222)
• Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/2012 навчальному році (інформаційний збірник №19-21, 2011);
• Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році (лист МОНУ від 21.08.2010р. № 1/9-580) (інформаційний збірник №25-27, 2010)
• Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2009/10 навчальному році (Лист МОН від 05.2009 № 1/9-353) (інформаційний збірник №16-18, 2009)
• Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах (Наказ МОН від 01.08.2001 №563);
• Про інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах» (Лист МОН від 01.02.2012 № 1/9-72)
• Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів (з додатками) Наказ МНС від 16.07.2012 № 992).

2. Загальні вимоги щодо ведення класних журналів у 5-11 класах

2.1. Загальні вимоги

Записи у класних журналах ведуться тільки українською мовою чорнилами (пастою) чорного кольору одного відтінку. З іноземної мови частково допускається поєднання записів українською та іноземною мовами.

Персональна відповідальність за ведення розділів журналу «Зміст», «Облік відвідування», «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності», «Зведений облік навчальних досягнень учнів», «Загальні відомості про учнів», «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні», правильність написання списків учнів на всіх сторінках жур­налу, назв предметів, учителів, які викладають відповідні навчальні предмети, покладається на класних керівників.

У списку учнів зазначається прізвище та ім’я учня повністю.

Персональна відповідальність за правиль­ність записів уроків, облік навчальних досягнень школярів покладається на вчителів-предметників.

Персональна відповідальність за правиль­ність назв предметів відповідно до робочого навчального плану, розбивки сторінок класного журналу, здійснення контролю за правильністю ведення та забезпечення зберігання його по­кладається на адміністрацію школи.

Сторінка “КЛАСНИЙ ЖУРНАЛ” (розділи класного  журналу)

1. Назви предметів на сторінках класних журналів мають чітко відповідати їхній назві за робочим навчальним планом.
2. У рядку 5 в дужках слід написати назву іноземної мови, яка вивчається.
3. Для 5 -го класу рядок 7 має бути доповнений словами такого змісту, записаними в дужках (Вступ до історії).
4. Для 6-го класу в рядку 8 після слів Всесвітня історія слід дописати Історія України.

5.У стовпці «Назва розділу» за рядками «Варіативна складова» записуються назви курсів за вибором та факультативів.

7.У стовпці «Сторінки» вказується  тільки номер початкової сторінки.

Список учнів

1. Список учнів на початок навчального року (прізвище та ім’я повністю) записується класним керівником у чіткій відповідності до алфавіту за першою, другою і т. д. буквами прізвища, а у випадку їх однаковості — букв імені. За умови однаковості прізвища та імені запис проводиться по батькові. При цьому треба мати на увазі, що кожен учень, який навчається за індивідуальною формою навчання заноситься в списки учнів класу, до якого він зарахований.
2. Якщо учень прибув у клас упродовж на­вчального року, то він записується в кінці списку  на поточній  сторінці, а на подальших сторінках класного журналу в алфавітному  порядку.
3. Якщо учень вибув із класу, то навпроти його прізвища в списках обліку робиться за­пис «вибув»/(«вибула»). На наступних сторінках учень у список не запису­ється. Якщо цей учень знову прибув у цей клас, то він записується у кінці списку.
4. Класний керівник щодня відмічає кількість уроків, пропущених учнями на сторінці “Облік відвідування”, цей показник пропусків повинен чітко відповідати обліку відвідування на предметних сторінках класного журналу.
5. Відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на при­чину відсутності (н — відсутність, хв. — відсут­ність через хворобу), а знаменник – на кількість пропущених уроків. Відсутність учнів, для яких організоване індивідуальне навчання, у класному журналі не фіксується. На цій сторінці навпроти такого учня один раз слід записати Індивідуальне   навчання. Наказ № від «         » 20   р. Якщо для учня, який знаходиться в лікувальному закладі, організовано  індивідуальне навчання, то проти його прізвища, починаючи з дня організації його, робиться запис    Індивідуальне навчання. Наказ № від «           » 20    р.
6. Обліку відвідування підлягають уроки предметів інваріантної складової робочого навчального плану, курси за вибором, факультативи, предметні сторінки для яких відведені у класному журналі.
7. При узагальненні даних про відвідування наприкінці семестру, року фіксується кількість пропущених днів та уроків. Пропущеним вважається день, коли учень не був на всіх уроках інваріантної складової, курсів за вибором, факультативів які проводилися у цей день.

Предметні  сторінки

1. Назва предмета у відповідності до назви у робочому навчальному плані записується з великої літери, прізвище, ім’я та по батькові вчителя записується повністю без будь-яких скорочень.
2. Дата проведення уроку записується дробом, чисельник якого відповідає даті календарного планування. У разі будь-яких змін в організації навчально-виховного процесу першочергово вносяться зміни до календарного планування.
3. Відсутність учня на уроці позначається тільки буквою н. Відсутність учнів, які навчаються індивідуально, на предметних сторінках не фіксуються.
4. 4. Оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка (Зошит, Практична робота, І семестр, II семестр, Річна, ДПА тощо).
5. 5. Оцінка за контрольну, лабораторну, практичну роботу тощо, яка проводилася на уроці і підлягає обов’язковому оцінюванню, виставляється під датою її прове­дення, не пізніше 10-денного терміну з дня її виконання. При цьому ніяких додаткових записів про вид роботи над датами проведення уроків чи внизу сторінки не робиться.
6. Колонки обов’язкової мовленнєвої діяльності з філологічних дисциплін Діалог, Усний твір, Усний переказ, Читання вголос відводяться окремо без зазначення дати, оцінювання цих видів діяльності здійснюється протягом семестру, врахування цих балів при виставленні тематичної, семестрової, річної оцінки залежить від критеріїв оцінювання з окремого навчального предмета. Ці бали можуть бути враховані при виставленні тематичної оцінки (наприклад, з української мови) або враховуються разом з тематичними оцінками при виставленні семестрової оцінки (наприклад, англійська мова).
7. Запис про результати перевірки вивчення учнями творів напам’ять проводиться у колонці без дати під написом Напам’ять, що відводиться після дати уроку , на якому цей твір було задано вивчити.
8. Бали за ведення зошитів у 5-11 класах виставляються наприкінці кожного місяця після дати проведен­ня останнього уроку в ньому, оцінка за ведення зошита може враховуватись як поточна при виставленні тематичної (наприклад, з української мови).

9.Тематичний бал виставляється після опрацювання програмової теми. При вистав­ленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності (поточні оцінки, оцінки за окремі види робіт (практичні, лабораторні, контрольні тощо), що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми).

Об’єктивною вважається тематична оцінка, яка складається якнайменше з трьох поточних оцінок за різні види діяльності, вона є наближеною до середнього арифметичного поточних оцінок, при її виставленні перевага надається контрольним видам діяльності. Кількість уроків за темою визначається програмою. Доцільно проводити тематичне оцінювання через 8-12 уроків, якщо програмою з окремого навчального предмету НЕ передбачається проведення тематичного оцінювання після вивчення кожної окремої теми. 

При цьому прове­дення окремого уроку тематичного оцінювання  не передбачається. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

10. Учням, які були відсутні на уроках протягом вивчення теми, не виконали вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а.

11.Семестровий бал виставляється на осно­ві тематичних оцінок та з окремих предметів (англійська мова) на основі тематичних та всіх обов’язкових видів оцінювання. При виставленні семестрового балу слід враховувати індивідуальні особливості учнів,    динаміку зростання рівня на­вчальних досягнень учнів, складність програмових тем.

12. Семестрова оцінка підлягає коригуванню. Після виставлення семестрової оцінки обов’язково відводиться колонка з написом Скоригована.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів. До виставлення річної оцінки слід підходити, враховуючи індивідуальні особливості учнів,    динаміку зростання рівня на­вчальних досягнень учнів, складність програмових тем, їхній розподіл за семестрами. Для учнів, які навчаються індивідуально, на предметні сторінки переносяться лише семестрові та річні бали.

13.Учням, які за станом здоров’я  зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при ви­ставленні тематичних, семестрових та річних оцінок робиться запис зараховано.

14. Учням, які за станом здоров’я звільнені від занять із фізичної культури, трудового навчання, навчального предмета «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річних балів робиться запис звільнений (звільнена).
15. Учням, які за станом здоров’я звільнені від державної підсумкової атестації, при виставленні ДПА робиться запис звільнений (звільнена).
16. У змісті уроку відповідно до календарного планування записується його тема. Якщо вона дуже велика, то можна робити окремі скорочення слів, які дають змогу повністю зрозуміти зміст теми.

При цьому не допускається заміна слів назви окремих величин їхніми позначеннями у науці (приміром, фокусна відстань — £). Наприклад, Лабораторна робота № І  «Визначення фокусної відстані та оптичної сили збиральної лінзи».

17. 17. Теми уроків повторення, узагальнення та систематизації матеріалу записуються так: Повторення, узагальнення та систематизація матеріалу з теми (зміст обов’язково зазначається);уроків контролю знань — Контрольна робота, Тестові завдання, Усне опитування тощо з теми (зміст обов’язково зазначається); під час проведення контрольних робіт за текстом адміністрації чи інших управлінських перевірок у колонці Зміст уроку журналу робиться запис: наприклад, Контрольна робота за текстом адміністрації.
18. Враховуючи, що Класний журнал є документом фінансової звітності, записи про проведені уроки повинні бути зроблені у день проведення уроку відповідно до календарного планування, запис тем та дат проведення уроків проводити наперед категорично забороняється.

19.Завдання додому записується в основному відповідно до запланованого поурочним  планом. Його запис має чітко вказувати на зміст (параграф, пункт параграфу, конспект, сторінку тощо) та спосіб виконання (прочитати, вивчити напам’ять (правило, вірш тощо), скласти план, розв’язати, написати вправу, підготувати розповідь, дати відповіді на запитання, дібрати прислів’я, підготувати реферат, повторити, провести дослід, виготовити прилад, провести спостереження, зробити  висновки тощо). На­приклад: С. 10—12 — прочитати і переказати; С. 27—29 — вивчити вірш напам’ять, дібрати прислів’я; С. 57, впр. 117, с. 55 — повторити правило.

Практичні завдання (розв’язання задач, прикладів, виконання вправ тощо) бажано здійснювати диференційовано.

20. З предметів музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове  навчання  домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.
21. Запис тем, дат проведення уроків, виставлення оцінок під час заміни уроків проводиться вчителем, який заміняє. При цьому після запису змісту домашнього завдання вчитель, який заміняє урок, робить запис такого змісту: Заміна. Прізвище, ініціали. Підпис.

Курси за вибором, факультативи

Курси за вибором, факультативи можуть записуватися у класному журналі лише в тому випадку, коли в нього зараховані учні лише одного класу.

Облік курсів за вибором, факультативів проводиться на вільних сторінках «Облік навчальних досягнень учнів» класного журналу. На лінійці «Назва предмета» записується назва курсу за вибором, факультативу,  а в дужках (курс за вибором або факультатив), наприклад: Ділове мовлення (курс за вибором). Облік відвідування учнями курсів за вибором, факультативів проводиться так само, як і предметів Інваріантної складової, тобто відсутність учня позначається буквою н.

Екскурсії

1. Записи з обліку проведення навчальних екскурсій і навчальної практики проводяться на основі графіка, затвердженого директором школи, у терміни, визначені структурою навчального року.
2. Проведені протягом року екскурсії, не передбачені навчальними програмами з певних предметів, обліковуються в журналі на сторінці “Облік проведення навчальних екскурсій та практики” з фіксацією дати, теми екскурсії, кількості годин, предмета, прізвища та ініціалів учителя (вчителів). Діяльність учнів під час цих екскурсій не оцінюється.
3. Доцільність проведення навчальних екскурсій та практики визначається рішенням педагогічної ради на початку навчального року, про що робиться відповідний запис у протокол засідання педагогічної ради або наказом загальноосвітнього начального закладу про структуру навчального року.

Облік проведення бесід, інструктажів, заходів із безпеки життєдіяльності

• Вступний інструктаж для учнів 5—11-х класів записується один раз на початку навчального року.

2. Дата проведення інструктажу ставиться відповідно до дати його проведення з кожним учнем. Не може стояти дата проведення інструктажу в день відсутності учня в школі. Якщо учень прибув у навчальний заклад посеред року, то він записується в кінці списку та в журналі робляться відповідні відмітки щодо проведення з ним вступного інструктажу.
3. Фіксуються бесіди із таких правил: дорожнього руху, протипожежної безпеки, поводження під час стихійних лих, поведінки па льоду, по­ведінки на воді, поведінки під час ожеледиці, у надзвичайних ситуаціях, щодо безпеки в побуті, небезпеки отруєнь (грибами, ягодами, алкоголем, нікотином, неякісними продуктами, генно-модифікованими організмами тощо), профілактики захворювань тощо

Загальні відомості про учнів класу

1. Номер особової справи містить велику букву та номер запису учня в алфавітній книзі.
2. Записи ведуться відповідно до записів у свідоцтві про народ­ження. Прізвище, ім’я та по батькові учня записується відповідно в кожній лінійці без будь-яких скорочень. Дата народження учня записується так: число, місяць (словом), рік народження.
3. Прізвище, ім’я та по батькові батьків (опікунів) записується повністю без будь-яких скорочень (у першій лінійці прізвище, у другій — ім’я та по батькові). Не проводиться запис про них у таких випадках:

• якщо позбавлений батьківських прав;
• батька дитини, мати якої має статус матері-одиначки;
• якщо батьки померли.

4. Відомості про батьків обмежуться записом номеру контактного телефону.
5. Домашня адреса записується за місцем прописки дитини хоча б до одного зі своїх батьків. Зміни в обліковому складі учнів у журналі (вибуття — перехід до іншого навчального за­кладу, переїзд на нове місце проживання, перехід у паралельний клас) фіксує тільки класний керівник після наказу по школі, проведення відповідних записів в Алфавітній книзі запису і учнів. Дата й номер наказу вносяться також до журналу на той рядок порядкового номера, де зафіксоване прізвище учня (вибув (вибула) з __р., наказ №‘ __від ). Вказівка куди вибув (вибула) записується у відповідності до запису в наказі про вибуття.

Зауваження до ведення класного журналу

1. Записи на цій сторінці можуть робити директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, особи, які мають право інспектувати. Журнал має бути перевірений не менше ніж 4 рази протягом навчального року з метою, яка зазначена у розділі річного плану роботи школи Внутрішньошкільний контроль. Зауваження до ведення журналу заступник директора школи має записати у розділі «Зауваження до ведення класного журналу» із зазначенням дати перевірки і за потреби терміну усунення зауважень.

Із зауваженнями щодо ведення журналу обов’язково ознайомлюються вчителі та вживаються заходи з виправлення допущених  помилок, недопущення їх у майбутньому. Вчитель робить запис такого змісту: виконано або   ознайомлений і ставить свій особистий підпис.

Зразок

На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. Забороняється використовувати в класному журналі для виправлення помилкових записів коригуючу рідину та відбілюючі розчини. Помилковий або неправильний запис закреслюється, а поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника загальноосвітнього навчального закладу та скріплюється печаткою.

В таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік. Необхідність збільшення кількості тематичних  визначається вчителем.

Кількість годин за рік	35	52/53	70	140	210
Мінімальна кількість тематичних оцінок	4	4	6	8	14

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Основна і старша школа

Художньо-естетичний цикл

Предмети художньо-естетичного циклу в закладах загальної середньої освіти спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2019/2020 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть відповідно до наказу Мністерства від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», що вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.

Мистецька освіта учнів 10-11 класів здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня». У 10 класі на рівні стандарту здійснюватиметься, щонайперше, через базові та вибірково-обов’язкові предмети. До вибірково-обов’язкових належать навчальні предмети «Мистецтво» (освітня галузь «Мистецтво») та «Інформатика» й «Технології» (освітня галузь «Технології»). З них учень (учениця) має обрати два предмети, які він (вона) обов’язково опановуватиме впродовж навчання у старшій школі: один - в 10-му, інший - в 11-му класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети, діляться між двома обраними предметами)

Навчальні предмети	10 клас (кількість годин)	11 клас (кількість годин)
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)	3	3

Тобто, за умови вибору учнем (ученицею) навчального предмета «Мистецтво» для вивчення у старшій школі (рівень стандарту), його годинний розподіл розраховується таким чином: 10 (або 11) клас – 3 години на тиждень; або 10-11 клас – по 1,5 години на тиждень відповідно у кожному навчальному році.

Профільне навчання в старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет «Мистецтво» є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин - у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі.

Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовило рельєфне визначення компетентностей, які формуються  засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва. У програмах «Мистецтво. 10-11 кл.» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, - відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів». Розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості в певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо): компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; компетентність уміння вчитися впродовж життя; компетентності ініціативності і  підприємливості; соціальна та громадянська  компетентності; компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури; компетентність екологічної грамотності і здорового життя. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво».

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчальних програм введено наскрізні змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Особливості їх реалізації зазначено у пояснювальних записках до програм. Окремо наголошуємо, що реалізація змісту наскрізних змістових ліній має бути педагогічно коректною і доцільною та втілюватися тільки через відповідні мистецькі  трактування, приклади і методи навчання.

Зміст програми рівня стандарту репрезентує складову цілісної моделі загальної мистецької освіти (за Л. Масол). Вона розкриває можливість ознайомлення дитини зі світом мистецтва через провідні засади, притаманні різним видам мистецтва: мова мистецтва (початкова школа); жанри та стилі мистецтва (основна школа). У старшій школі на основі цих «трьох китів» учні знайомляться з різними культурами і мистецтвом світу.  

Програма рівня стандарту реалізує вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (культурологічна змістова лінія освітньої галузі «Мистецтво»). Тематична структура програми розкриває особливості мистецтва культурних регіонів світу, визначених ЮНЕСКО: африканського, американського, далекосхідного, індійського, арабо-мусульманського, європейського (в тому числі, мистецтва України як невід’ємної складової європейського мистецтва).

При цьому, наголошуємо, що навчальна програма дає можливості вчителю, орієнтуючись на вимоги та тематику, самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за необхідності - змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.

Якісна реалізація змісту програми «Мистецтво. Рівень стандарту» в 10 класі потребує її методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету і ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого обсягу інформаційного матеріалу в межах визначеного часу.

Щонайперше, слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом різних регіонів світу, виявити найхарактерніші ознаки мистецтва кожного регіону, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше познайомитися з мистецькими шедеврами, найбільш яскравими художніми явищами, характерними саме тому чи тому культурному регіону, є «візитівками» його мистецтва. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей, передбачених навчальною програмою.

З-поміж найважливіших позицій викладання мистецтва в 10-11 класах, на яких має базуватися методичний арсенал учителя, такі.

Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу, добору навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на навчальну тематику, критерій їх високої художньої якості, репрезентативність художньо-регіональної специфіки, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту необхідно обирати твори і види мистецтва, що репрезентують найхарактерніші мистецькі ознаки, що, по суті, є  мистецькими візитівками того чи іншого культурного регіону світу.

 Для реалізації практичної спрямованості курсу вчитель має передбачити час для виконання учнями художньо-практичних (зокрема проектних) завдань, враховуючи програмні вимоги, інтереси й потреби учнів цього віку. Тому провідними видами діяльності в контексті опанування мистецтва є пізнання мистецтва, яке відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження здобувача освіти, що реалізується через виконання мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) та задоволення потреб учнів у співі, образотворчій діяльності, конструюванні, фото- та відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою. 

Важливо збалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у старшій школі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Інформації для засвоєння учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним, світоглядним та іншими  контекстами, переліками імен митців, назвами творів, дат тощо, адже наперед відомо, така інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на найголовнішому - на видах мистецтва, їх специфічних унікальних особливостях, які презентують саме той чи той культурний регіон світу.

Тому під час структурування змісту мистецької освіти в 10-11 класах, рівень стандарту (зокрема створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності здобувачів освіти: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.

Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель - це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.

Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з проблемними, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва.

Для реалізації ідей профільного навчання та надання можливостей вибору учнями набути певні мистецькі вміння з улюбленого виду діяльності програма «Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень» має дві складові: пізнавальну (2 години на тиждень), що реалізує вимоги культурологічної змістової лінії державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і є обов’язковою для опануваннями усіма учнями, та художньо-практичну (3 години на тиждень), що репрезентована варіативними модулями, спрямованими на формування умінь з обраного (-их) виду(-ів) мистецької діяльності.

 Тематична структура та зміст пізнавальної складової програми є аналогічною навчальній програмі «Мистецтво. Рівень стандарту» і реалізується відповідно до рекомендацій, означених вище.

Художньо-практична складова вміщує варіативні модулі, які дають можливість навчальному закладу згідно з потребами й інтересами учнів; умовами, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням обрати вид (види) мистецької діяльності для поглибленого опановування учнями його змісту, набуття ними умінь та навичок з обраного (их) виду (ів) діяльності.

Звертаємо увагу, що зміст модуля (-ів) може бути не синхронізовано зі змістом пізнавальної складової, а спрямовано безпосередньо на опанування учнями певних мистецьких умінь і навичок.

З-поміж запропонованих модулів: спів (сольний, ансамблевий, хоровий), музичний інструмент (бандура, гітара, баян тощо/ ансамбль, оркестр), графіка, комп’ютерна графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, основи дизайну, хореографія  (класична, народна, бальна, сучасна – за вибором), театральне мистецтво, фотомистецтво, мистецтво кіно, мистецтво театру і кіно (проектна діяльність), мистецтво рідного краю. Звертаємо увагу, що впродовж навчання в старшій школі (10-11 класи) учні можуть опановувати зміст декількох модулів. Мінімальний час навчання за одним модулем - 1 семестр.

Запропонований навчальною програмою зміст та очікувані результати дають  можливість вчителю самостійно складати детальний календарно-тематичний план з урахуванням вимог навчальної програми (модуля) та обраної тривалості реалізації модуля (1, 2, 3, 4 семестри), його художньо-змістове і практичне наповнення; обирати найбільш ефективні форми організації навчального процесу, технології та методики для формування умінь з обраного виду мистецької діяльності.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її) ставлення до опанування предмету. Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності, з іншого - їх ставлення до предмета, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. Саме тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення.

До основних видів оцінювання належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КЛАСНОГО КУТОЧКА

Класний куточок - своєрідний інформаційний центр, який відображає як навчальну, так і позаурочну діяльність учнів. До оформлення класного куточка класному керівнику рекомендується залучати і самих учнів, і їхніх батьків. Адже те, що буде виконано самостійно, хай і не дуже професійно, приверне більше уваги, ніж красиві поліграфічні картинки.

Дуже важливо, щоб в оформлення класного куточка входили організаційні елементи: план заходів, графік чергувань, обов’язки, доручення дітей в школі. Педагогу необхідно подбати про додаткові елементи куточка, які зроблять зручним періодичне оновлення інформації. Це можуть бути підвісні кишені, утримувачі, поліграфічні вироби, наклейки, картинки. Оформлення класного куточка сприяє згуртуванню колективу учнів. Як варіант, можна дати дітям завдання придумати девіз, емблему, вибрати пісню, вітання однокласнику з нагоди дня народження, перемоги у змаганнях, конкурсах, олімпіадах та ін.. Школярі будуть горді тим, що долучилися до виготовлення такого красивого і яскравого куточка.

Оформлення класного куточка може стати відмінним способом мотивації учнів. Для цього при його виготовленні можна залишити місце для нагород та успіхів школярів, які потрібно постійно оновлювати. Напередодні певних дат діти можуть самостійно тематично оформити відведений для цього стенд. Така робота сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів.

Оформити класний куточок не так вже й просто. Це копітка робота, що вимагає осмисленого підходу. Потрібно врахувати багато чого.

Класний куточок дозволяє вчителю своєчасно інформувати учнів про які-небудь нові вимоги до освіти або про заплановану роботу в колективі. Тому місце для "Інформаційного вікна" має бути обов'язково.

Розділіть "Інформаційне вікно" на декілька розділів по тимчасовим відрізкам. Наприклад, можна запланувати рубрики "Сьогодні", "На тиждень", "В чверті". Учні зможуть заздалегідь планувати шкільні заходи.

Класний куточок дозволить також планувати Вам проведення виховної роботи в колективі. Виділіть місце для інформаційного матеріалу про дружбу в класі, про правила поведінки в навчальному закладі. Можна назвати цю рубрику "Кодекс учня".

Якщо серед учнів є такі, які пишуть статті або вірші, попросіть їх написати, наприклад, про останній захід в класі.

Оформіть колонку "Наше життя", де учні зможуть залишити відгуки чи побажання до позакласної діяльності колективу.

В рубриці "Досягнення класу" помістіть нагороди учням за участь у спортивних змаганнях, олімпіадах, конкурсах або науково-практичних конференціях.

Так як класний колектив - це не тільки діти і вчитель, а й батьки, обов'язково має бути місце для рубрики "Інформація для батьків". Там можна помістити графік і теми батьківських зборів, час проведення індивідуальних бесід з психологом, лікарем, класним керівником або логопедом.

У класному куточку обов'язково регулярно повинна з'являтися інформація про іменинника з побажаннями та привітаннями.

Оформлення класного куточка має бути доцільним і естетичним.